Енергодарська міська територіальна громада

18 травня Україна вшановує День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу одну з найтрагічніших сторінок у сучасній історії. Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини Криму. Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції. Однак попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі. Нинішня російська окупація Криму багато в чому відтворює репресивну політику радянської доби, спрямовану проти кримськотатарського народу.

У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних подій депортації кримських татар із території Кримського півострова, здійсненої радянським тоталітарним режимом у 1944 році. Вивчення історії депортації та її наслідків є важливим не лише для формування історичних знань, а й для розвитку у здобувачів освіти громадянської свідомості, чутливості до питань прав людини та національної пам'яті. Це особливо актуально в умовах триваючої російської окупації Криму та війни Росії проти України.

Депортація 1944 року і її наслідки Депортація кримських татар 1944 року стала одним із наймасовіших злочинів радянського режиму, наслідки якого залишалися незагойною раною аж до 2014 року. Після початку новітньої російської окупації кримські татари знову опинилися перед загрозою: Російська Федерація практикує «тиху» депортацію, переслідуючи, залякуючи й витісняючи найактивніших представників народу. Страх обшуків на світанку, арешти, насильницькі зникнення та мобілізація до ворожої армії призвели до ретравматизації цілого народу, викликаючи болісні спогади про трагедію 1944 року. І немає впевненості, що агресор не спробує повторити злочин у ще масштабнішій формі. Депортація як частина спільної пам'яті Депортація кардинально змінила демографічний та культурний ландшафт Криму. Але разом із тим вона стала частиною спільної історичної пам'яті українців і кримських татар. Обидва народи зазнали злочинів тоталітарних режимів, спрямованих на винищення ідентичності, культури, мови. Вшанування пам'яті жертв депортації це продовження боротьби за право бути собою, це пам'ять про наші спільні трагедії: від зруйнування Запорізької Січі до повномасштабної війни 24 лютого 2022 року. Депортація кримських татар це не лише про фізичне переселення. Це насамперед про намагання знищити саму суть народу: його ім'я, гідність, право на існування. Радянська влада, як і сучасна Росія, прагнула стерти кримських татар із історії, як нині заперечує саме існування українського народу.

Інформаційні матеріали:

Брендбук

Інформаційні матеріали до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Історична довідка Представництва Президента України в АР Крим