Енергодарська міська територіальна громада

05.03.2024 16:10

Енергодарський атомник розповів про життя в окупації

Минуло вже два роки, як російські окупанти захопили місто Енергодар та Запорізьку АЕС. Весь цей час наші енергетики, у надважких умовах, під тиском озброєних окупантів, продовжували сумлінно виконувати свої обов'язки, підтримуючи роботу станції на належному рівні та захищаючи весь світ від ядерного лиха.

Тисячі працівників ЗАЕС змушені були виїхати на підконтрольну України територію. Багато хто з них влаштувався працювати на інші атомні електростанції нашої країни. Одним з таких є енергодарець Максим Миколайович, який зараз з родиною проживає у Вараші та працює на Рівненській АЕС.

На ЗАЕС Максим пропрацював 15 років. Разом із дружиною виховували трьох синів, будували плани на майбутнє. Однак початок повномасштабної війни докорінно змінив їхнє життя. З болем у серці чоловік пригадує події тієї страшної ночі - з 3 на 4 березня 2022 року, коли атомники віч-на-віч зустрілися із російськими окупантами. 
Ворог декілька годин обстрілював корпуси навчально-тренувального центру та територію АЕС. Ховаючись від обстрілів у сховищі станції, атомники на моніторі спостерігали весь процес штурму АЕС. Начальник зміни станції тоді постійно включав голосний зв'язок з надією, що ворог почує заклики та припинить атакувати ядерний об'єкт. Однак це не допомогло.
Чоловік пригадує слова директора ЗАЕС, якими щоранку починался оперативна нарада: "Доброго ранку!  Нагадую: ми працюємо в єдиній енергосистемі України". Ці ніби звичайні слова підтримували енергетиків, допомагали не втрачати віру та надію. 
Окупанти встановили на підприємстві свої жорсткі правила, недотримання яких призводило до покарання. Виконувати  роботу в таких умовах ставало дедалі складніше. Влітку 2022 року Максим разом із дружиною та дітьми виїхав з окупації.

Зараз чоловік проживає у місті-супутнику Рівненської АЕС, працює на атомній електростанції, навчається досвіду колег, спілкується із земляками-атомниками. Всі вони мріють про скорішу деокупацію та повернення до рідного Енергодара, роблять все можливо, аби допомагати ЗСУ та наближати Перемогу.

Енергодар - це Україна! Знаємо! Віримо! Чекаємо!

Детальніше - в сюжеті телеканалу "Енергоатом".