Самовільне залишення частини: правові наслідки та відповідальність

14.09.2026 10:24

Військова служба під час російського вторгнення є ключовим фактором збереження незалежності та територіальної цілісності України. Вона забезпечує відсіч агресору, захист громадянського населення, збереження суверенітету та стабілізацію лінії фронту. Збройні Сили України є основою захисту, відбиваючи збройну агресію та звільняючи окуповані території на сході та півдні країни.

Військові забезпечують безпеку громадян, зупиняючи просування ворожих військ, виконуючи свій Конституційний обов’язок, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України, здійснюють титанічні зусилля з дій контрнаступу Сил оборони України. Водночас мають місце випадки порушення військової дисципліни та вимог статутів Збройних Сил України як самовільне залишення частини (далі – СЗЧ) військовослужбовцями, що несе за собою ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального Кодексу України.

Самовільне залишення частини (СЗЧ) — залишення військовослужбовцем строкової служби без відповідного дозволу території розташування військової частини або місця служби на строк понад одну (але не більше трьох) або менше однієї доби, але повторно протягом трьох місяців служби. Як «самовільна відсутність» кваліфікується також «неявка військовослужбовця» (в ті ж терміни) без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, повернення з відрядження, відпустки, лікувального закладу і так далі.

Даний злочин кваліфікується Кримінальним кодексом України (ККУ) за статтею 407 і стосується будь-якого військовослужбовця, який без поважних причин був відсутній на службі понад три доби. Стаття має п’ять частин, кожна з них окреслює різний ступінь тяжкості правопорушення, залежно від терміну та обставин відсутності.

Частини 1–4 регулюють СЗЧ, вчинене у мирний час або в умовах особливого періоду.
Частина 5 стосується правопорушення, скоєного в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці

З моменту запровадження Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану відповідальність за самовільне залишення частини була кардинально посилена. Всі випадки СЗЧ тривалістю понад три доби автоматично кваліфікуються за частиною 5 статті 407 ККУ. Це найсуворіша норма, яка передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Закон №2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» посилив кримінальну відповідальність за певні військові злочини, заборонивши судам призначати покарання м’якше за встановлене законом.

Якщо військовослужбовець не повертається на службу, військова частина проводить службове розслідування і, як тільки факт відсутності перевищує встановлений термін (понад три доби у воєнний стан), інформація передається до правоохоронних органів. Це означає початок кримінального провадження.

Потрапляння до бази розшуку означає високий ризик примусового затримання правоохоронцями. У цій ситуації зволікання — найгірша стратегія. Необхідна добровільна явка, але діяти потрібно спираючись на кваліфіковану юридичну підтримку.

Міноборони нагадує, що до 20 вересня діє спрощена програма повернення до війська для тих, хто здійснив СЗЧ до 12 червня 2026 року.

Для вибору доступні понад 70 підрозділів – механізовані, штурмові, десантні, дронові, артилерійські та інші. У кожному з них потрібні військовослужбовці з різним досвідом, військовими спеціальностями та навичками. Кількість місць за окремими напрямами обмежена, тому тим, хто вже визначився, варто не відкладати подання рапорту.

Після зарахування відновлюється грошове, продовольче та інші види забезпечення.

Подати рапорт можна:

• через Армія+;

• напряму до військової частини (для військовослужбовців ЗСУ та ДССТ);

• через 1-й чи 2-й центр рекрутингу ЗСУ (для військовослужбовців ЗСУ).

Умови програми та перелік підрозділів – https://szch.army.gov.ua